привет.мой первий день на аимбук. дуже надоїла казарма.незнаю як жить дальше.дуже важко.не витримую.хочу переїхать на 2курс на квартиру та родители против і грошей нема.і наголову їм не хочу сідать.на... Показать полностью▼

привет.мой первий день на аимбук. дуже надоїла казарма.незнаю як жить дальше.дуже важко.не витримую.хочу переїхать на 2курс на квартиру та родители против і грошей нема.і наголову їм не хочу сідать.надоїли ці построения кожен день зарядка.пари.контроль вечний.скоро день рождение 18лет а мені на них пофиг бо мене кожен день мучають мисли як жить дальше я не можу так.не моє це. дома я герой.все можу.мені нічого не важко.я нормально живу.а тут я гнію.як прожить  ці пару місяців  а дальше ще 3года і на шо?на казарму.не можу я так.я незнаю шо я тут хочу.може я накручую.може нє.но для мене кожен день це мученіє.взвод уродов.дома мене всі уважали.друзья уважають.я набив авторитет.а тут я як лох никому я не треба.всім пофиг.ніхто мене не уважає.унижают.обсирают.клички жасниє придумали за які я дома морду вже б давно набив(беларус,щенок)уроди кончениє і мені з ними 4года жить.мене це все дуже ломає.а потіряв интерес  до жизни.дуже жалею шо сюда поступив.Скрыть▲