Довга ніч → Дневник
03:02:04
Цієї ночі я не спав. Лізли в голову думки про одиноку дівчину Вікторію і її щоденик. Я завжди раніше думав, що щоденники можуть бути лише шкільними, але тут не просто щоденник, а прямо цілий подійник, що наповнений її відвертістю. Перечитуючи сторінку за сторінкою я ніби стаю нею - беззахисною і ранимою, що мріє про коханого чоловіка і дітей.
Ще вона хотіла стати вчителькою, щоб діти до неї тягнулися. З часом я міг би здійснити цю її мрію. Вікторіє, я починаю в тебе закохуватися. Я уже кохаю тебе!
Йшов я по коридору учбового корпусу СПТУ-31 і помітив, що валяється в куточку товстий зошит, який підписаний "Дорогою мрій". Ось так цей зошит подарував мені багато щасливих безсонних ночей...
Скрыть▲
Зачаровані Olvera Street → Дневник
04:12:40
Коли я приїхав в USA, мене відразу зачарувала мексиканська культура. Вона
дуже самобутня і такая емоційна.
Якось вранці ми встали в обід, довго ніжилися в постелі і ніхто із нас не хотів вставати. Але я своїй Вікторії приготував сюрприз - маленьку подорож до Мексики. Я завжди її називав мексиканкою і вона не розуміла чому. В цей день вона мала дізнатися відповідь.
Ми швиденько зібралися, деякі речі кинули в машину і поїхали на Olvera Street. Я відчував, що вона хвилюється, коли ми приїхали.
Вона увесь час, коли йшла по вулиці - посміхалася мені. Так ми зайшли в ресторанчик і замовили вина. Далі я розповів їй одну історію.
Ще до її приїзду в USA, я тут ходив і забрів якось у цей же ресторанчик. Сидів і пив вино. До мене підійшов старенький мексиканець і розповів мені свою історію кохання. Я йому замовив вина, ми сіли за віддаленим столиком, і з його душі полилась історія.
Народився він в бідній сім'ї,- дуже бідній, навіть по мірках Мексики. Дитинство його було в постійній праці. Бувало, що він аж втрачав свідомість. Він своє дитинство ненавидів.
Коли йому виповнилося 23 роки - він пішов на свято у своєму селі і побачив
її. Потайки дізнався, що звуть її Лупе. Вона була молодшою за нього на три роки.
Це був перший день, коли він зустрів свою майбутню дружину. Але так як він був дуже бідним, то йому було нічого запропонувати їй. Через рік він зізнався їй у коханні і вона відповіла йому взаємністю. На жаль, була одна перешкода - вони не могли одружитися. Отож вони вирішили втекти до USA.
Як відбувалася втеча - мій співрозмовник промовчав. Єдине, що він мені сказав, так це те, що обоє було ледь не загинули.
Життя в Америці почалося у них складно. Він брався за всяку роботу, що йому траплялася. Кілька разів ледь не попався поліції, але Бог оберігав його і Лупе.
Минуло ще десять років і накінець їм пощастило стати громадянами цієї країни, але все одно було складно. У них народилося троє дітей, і раптом його дружина під час третіх пологів померла. Мій новий друг насилу пережив таке велике горе.
Ця вулиця нагадує йому про неї.
Ми випили вина і я розповів Вікторії цю складну історію життя про кохання мого друга, і про його горе.
Вона поцілувала мене і сказала: "Я буду твоєю на все життя, і буду любити тебе так, як Лупе цього мексиканця".
З тих пір ми часто приїжджаємо на цю вулицю, щоб згадати ту велику силу кохання між людьми, яка поєднує навіки. Ось так ми стали зачарованими.
Скрыть▲
Мечты → Дневник
04:37:21
***
Уйдя от дневной суеты,
Я хотел оказаться в снах,
Но тут появилась ты,
В прекрасных моих мечтах.
Я спать до утра не мог,
Представлял, как ласкаешь меня,
Тебя подарил мне Бог,
И Ему благодарен я.
В мечтах я тебя целовал,
В мечтах ты была моей,
Что будет потом - я не знал,
Но верил мечте своей.
Теперь вот пишу письмо,
И буду ответа ждать,
Пусть встречу подарит оно,
Вдвоём веселей мечтать.
Скрыть▲
Лучик доброты → Дневник
04:36:21
***
Стихи твои очень прекрасны,
А также прекрасна и ты.
Я встретил тебя не напрасно,
Мой лучик святой доброты.
Теперь тебя жду каждый вечер,-
Когда же напишешь ты мне.
В мечтах кладу руки на плечи,
И мы с тобой будто во сне,
Кружимся в экстазе страсти,
И в сладости нежных слов.
С тобой лишь имею я счастье,
К тебе лишь идти готов.
Так пусть же любовь нашу вечно
Судьба, как сейчас, бережёт.
Пишу тебе чистосердечно
О том, что в душе живёт.
